Класифікація грошових потоків банку | ПроБанк

Класифікація грошових потоків банку

Вивчаючи грошові потоки, з одного боку, банк ставить на меті залучити якомога більше коштів клієнтів і тим самим поповнити ресурсну базу (пасиви банку), з іншого раціонально використати наявні кредитні ресурси для здійснення активних операцій у різних ефективних формах, не допускаючи їх відтоку з банку.
Грошові потоки вивчаються з метою:
підвищення якості обслуговування та розвитку взаємовідносин з пріоритетними клієнтами;
здійснення кредитної підтримки підприємств із одночасним забезпеченням максимальної концентрації грошових коштів на рахунках банку, мінімізації їх відтоку до інших комерційних банків;
супроводу кредитних коштів та контролю за їх цільовим використанням;
збільшення ресурсної бази за рахунок залучення на обслуговування дочірніх структур, партнерів та посередників клієнтів банку (як шляхом відкриття поточних рахунків в установах банку, так і спрямування через відкриті рахунки основних грошових потоків);
використання інформації про рух коштів клієнтів для прийняття рішень щодо оцінки ризиків;
забезпечення надійності банку.

Роботу по вивченню та аналізу грошовими потоками здійснює кожна установа банку, про її результативність звітує перед підрозділом з управління грошовими потоками Центрального апарату.
Вивчення грошових потоків — це аналіз працівниками установи банку руху грошових коштів клієнтів щодо періодичності, обсягів та напрямків їх здійснення.
Грошові кошти — це готівка в касі та кошти на рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій (кошти на поточних та інших банківських рахунках).
Грошові еквіваленти — це короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції в діяльність підприємства, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.
Грошові потоки — це рух грошових коштів за розпорядженням платника з власних рахунків для зарахування на рахунок одержувача або їх видачі йому в готівковій формі. В широкому розумінні — це рух грошових коштів та їх еквівалентів суб’єктів господарської діяльності у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання національного продукту, який здійснюється через обіг готівки та безготівкових коштів на банківських рахунках за визначений період часу.
Управління грошовими потоками — це дії банку в цілому і кожної установи окремо щодо надання клієнтам банківських послуг (кредитування, лізингові та факторингові операції, операції з купівлі-продажу цінних паперів і врахування векселів, розрахунково-касове обслуговування, тощо) за умови максимального збереження та додаткового залучення кредитних ресурсів банку.
Рух коштів у «Звіті про рух грошових коштів» відображається в розрізі трьох видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.
Операційна діяльність— це основна діяльність банку, а також інша діяльність, яка не є інвестиційною та фінансовою.
Інвестиційна діяльність — це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.
Фінансова діяльність — це сукупність операцій, які приводять до зміни величини і складу власного та позикового капіталу.
Банк самостійно вибирає метод складання звіту (прямий або непрямий).
Звіт про рух грошових коштів за прямим методом складається за такими правилами:
а) приплив грошових коштів включає:
грошовий прибуток;
зменшення активів;
збільшення зобов’язань;
грошове збільшення статутного капіталу;
б) відплив грошових коштів включає:
грошовий збиток;
збільшення активів;
зменшення зобов’язань;
сплату дивідендів;
грошове зменшення статутного капіталу.
Форма звіту поділяється на 4 розділи:
Операційна діяльність.
Інвестиційна діяльність.
Фінансова діяльність.
Вплив змін курсів валют.
Чисте збільшення (зменшення) грошових коштів та їх еквівалентів дорівнює сумі таких статей:
чистий приплив (відплив) грошових коштів від операційної діяльності;
чистий відплив грошових коштів від інвестиційної діяльності;
чистий приплив грошових коштів від фінансової діяльності.
Слід зауважити, що грошові кошти та їх еквіваленти на кінець року дорівнюють сумі таких статей:
грошові кошти та їх еквіваленти на початок року;
чисте збільшення (зменшення) грошових коштів і їх еквівалентів;
вплив змін курсів валют.
Розділ «Операційна діяльність» складається з двох частин:
чистий грошовий прибуток від поточних операцій банку. Ця сума відображає чисте надходження (вибуття) грошових коштів у вигляді прибутку (збитку) банку від його діяльності;
чистий приплив (відплив) грошових коштів від іншої діяльності, яка не належить до інвестиційної та фінансової. Ця сума відображає збільшення (зменшення) активів і зобов’язань, що виникають у результаті цієї діяльності.
Негрошовими операціями вважаються:
формування резерву під наявний актив;
амортизація дисконту та премій у цінних паперах;
амортизація основних засобів та нематеріальних активів;
нараховані, але не отримані доходи;
нараховані, але не сплачені витрати (у тому числі нараховані, але не сплачені податки; нараховані, але не сплачені виплати працівникам);
збільшення (зменшення) активу чи зобов’язання з віднесенням результату на доходи та витрати (безоплатне отримання основних засобів).
Метод складання звіту наведений у примітці 33.
Звіт про рух грошових коштів за непрямим методом складається за такими правилами.
Форма звіту поділяється на 3 розділи:
Операційна діяльність.
Інвестиційна діяльність.
Фінансова діяльність.
Розділ «Операційна діяльність» включає:
чистий грошовий прибуток від поточних операцій банку. Ця сума відображає чисте надходження (вибуття) грошових коштів у вигляді прибутку (збитку) банку від його діяльності таким чином: не грошові доходи (витрати) віднімаються/додаються від/до суми чистого прибутку;
чистий приплив (відплив) грошових коштів від іншої діяльності, яка не належить до інвестиційної та фінансової. Ця сума відображає збільшення (зменшення) активів та зобов’язань, що виникають у результаті цієї діяльності.
Різниця між чистим прибутком та чистим грошовим прибутком від поточних операцій банку включає:
негрошові статті доходів та витрат (наприклад, амортизація основних засобів, рух резервів тощо);
неопераційні статті доходів та витрат (наприклад, результати від продажу основних засобів та інвестиції);
тимчасові різниці між елементами чистого прибутку та пов’язаними з ними грошовими потоками (наприклад, нарахування доходів та витрат, амортизація дисконтів і премій).
Чисте збільшення (зменшення) грошових коштів та їх еквівалентів дорівнює сумам таких статей:
чистий приплив (відплив) грошових коштів від операційної діяльності;
чистий відплив грошових коштів від інвестиційної діяльності; чистий приплив грошових коштів від фінансової діяльності.
Крім того, грошові кошти та їх еквіваленти на кінець року дорівнюють сумі таких статей:
грошові кошти та їх еквіваленти на початок року;
чисте збільшення (зменшення) грошових коштів та їх еквівалентів.
Принцип (механізм) складання деяких статей звіту включає:
в) приплив грошових коштів, а саме:
грошовий прибуток;
зменшення активів;
збільшення зобов’язань;
грошове збільшення статутного капіталу.
г) відплив грошових коштів, а саме:
грошовий збиток;
збільшення активів;
зменшення зобов’язань;
сплату дивідендів;
грошове зменшення статутного капіталу.
Чистий грошовий прибуток від поточних операцій банку обчислюється таким чином: з прибутку за звітний період знімаються всі негрошові потоки за рахунками доходів та витрат (витрати – усі активні рахунки додаються, доходи — усі пасивні рахунки віднімаються). За всіма рахунками класів 6 та 7 береться до розрахунку різниця між залишками на кінець та початок звітного періоду.
Грошове збільшення (зменшення) активів банку — це грошовий потік, що дорівнює різниці між залишками за активними рахунками з вирахуванням контрактивних рахунків на початок і кінець звітного періоду та з вирахуванням усіх негрошових потоків за рахунками доходів, витрат і капіталу (витрати віднімаються, доходи додаються).
Позитивний результат додається до грошових потоків, від’ємний — віднімається.
Грошове збільшення (зменшення) пасивів банку — це грошовий потік, що дорівнює різниці між залишками за пасивними рахунками з вирахуванням контрпасивних рахунків на початок і кінець звітного періоду з вирахуванням усіх негрошових потоків за рахунками доходів, витрат (витрати віднімаються, доходи додаються).
Позитивний результат додається до грошових потоків, від’ємний — віднімається.
За всіма рахунками (у тому числі класів 6 та 7) береться різниця між залишками на кінець і початок періоду. Ураховуючи те, що початком періоду є 1 січня кожного року, сума класів 6 та 7 на початок періоду дорівнює нулю.

Комментировать